лобань

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	лоба́нь	лобані́
Р.	лобаня́	лобані́в
Д.	лобане́ві лобаню́	лобаня́м
З.	лобаня́	лобані́в
Ор.	лобане́м	лобаня́ми
М.	лобане́ві лобаню́	лобаня́х
Кл.	лобаню́	лобані́

ло-ба́нь

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лобань-.

Вимова

• МФА : [lɔˈbɑnʲ] (одн.), [lɔbɐˈnʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[3]

[3]

Значення

1. розм. людина або тварина з великим опуклим лобом. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • кремезний, старий вовк. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. лайл. *уживається як лайливе слово. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. і цінна промислова риба родини Кефалевих. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів
Російськаru: лобан (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: лобань