маг

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ма́г	ма́ги
Р.	ма́га	ма́гів
Д.	ма́гові ма́гу	ма́гам
З.	ма́га	ма́гів
Ор.	ма́гом	ма́гами
М.	ма́гові ма́гу	ма́гах
Кл.	ма́гу	ма́ги

ма́г

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. істор. у країнах Стародавнього Сходу — жрець, що виконував релігійні обряди й провіщав майбутнє ◆ немає прикладів застосування.
2. людина, що нібито володіє таємницями магії; характерник, чарівник, чаклун, віщун ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники: магія
• прикметники: магічний
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ?

Джерела

• Словник УЛІФ: маг

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	ма́г	ма́ги
Р.	ма́га	ма́гов
Д.	ма́гу	ма́гам
З.	ма́га	ма́гов
О.	ма́гом	ма́гами
П.	ма́ге	ма́гах

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. маг (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники: магия
• прикметники: магический
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ?