маг

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ма́г ма́ги
Р. ма́га ма́гів
Д. ма́гові
ма́гу
ма́гам
З. ма́га ма́гів
Ор. ма́гом ма́гами
М. ма́гові
ма́гу
ма́гах
Кл. ма́гу ма́ги

ма́г

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. у країнах Стародавнього Сходу — жрець, що виконував релігійні обряди й провіщав майбутнє ◆ немає прикладів застосування.
  2. людина, що нібито володіє таємницями магії; характерник, чарівник, чаклун, віщун ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники: магія
  • прикметники: магічний
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ?




[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. ма́г ма́ги
Р. ма́га ма́гов
Д. ма́гу ма́гам
З. ма́га ма́гов
О. ма́гом ма́гами
П. ма́ге ма́гах

ма́г

іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. маг (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники: магия
  • прикметники: магический
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ?