молодець

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. молоде́ць молодці́
Р. молодця́ молодці́в
Д. молодце́ві
молодцю́
молодця́м
З. молоде́ць молодці́
Ор. молодце́м молодця́ми
М. молодці́
молодця́
молодця́х
Кл. молодцю́* молодці́*

мо-ло-де́ць

Іменник чоловічого роду, відмінювання 5*b.


Корінь: -молод-; суфікс: -ець.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. молода неодружена людина; парубок [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. нар.-поет. також моло́дець статна здорова молода людина міцного складу, бравого вигляду [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Йде. А назустріч виходить з лісу дідусь із зеленою бородою й питає: — Куди ти йдеш, молодче? , «Антологія українського міфу: Потойбіччя»
  3. у знач. присудк. сл., розм. уживається для висловлення похвали людині за відмінну роботу або за її позитивні якості. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]