ніс

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ні́с	носи́
Р.	носа́	носі́в
Д.	носо́ві носу́	носа́м
З.	ні́с	носи́
Ор.	носо́м	носа́ми
М.	носу́	носа́х
Кл.	носу́*	носи́*

ні́с

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ніс-.

Вимова

• МФА : [ˈnˈis] (одн.), [nɔˈsɪ] (мн.)
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Ніс

Ніс

Ніс

Значення

1. анат. орган нюху, який знаходиться на обличчі людини, на морді тварини. Дзьоб у птаха. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Ідоіio: nazo Іспанськаes: nariz f Італійськаit: naso m Азербайджанськаaz: burun Англійськаen: nose Болгарськаbg: нос Грецькаel: μύτη Данськаda: næse Есперантошeo: nazo Естонськаet: nina Казахськаkk: мұрын Каталанськаca: nas Киргизькаky: мурун Китайська (традиц.): 鼻子 Курдськаku: poz Литовськаlt: nosis Нідерландськаnl: neus Німецькаde: Nase f =, -n Окситанськаoc: nas Польськаpl: nos Португальськаpt: nariz Сербськаsr (кир.): нос Словенськаsl: nos Токі понашart: nena, nena sinpin Турецькаtr: burun Угорськаhu: orr Фарерськаfo: nøs жін. Французькаfr: nez m Фінськаfi: nenä Чеськаcs: nos Чуваськаcv: сăмса Шведськаsv: näsa людини, nos тварини Японськаja: 鼻 (はな)

Джерела

• Словник УЛІФ: ніс