пиріг

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. пирі́г пироги́
Р. пирога́ пирогі́в
Д. пирогу́
пирого́ві
пирога́м
З. пирі́г пироги́
Ор. пирого́м пирога́ми
М. пирозі́
пирогу́
пирого́ві
пирога́х
Кл. пирогу́ пироги́

пи-рі́г

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 2мм Ф И2Г2/-; тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пиріг-.

Вимова[ред.]

    • МФА: одн. [peˈrʲiɦ
      мн. [perɔˈɦɪ]
  • УФ: [пиер’і́г]

Семантичні властивості[ред.]

Яблучний пиріг [1]
Пироги [3]

Значення[ред.]

  1. печений виріб із тіста з начинкою [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Дід здихнув і не чув, як пиріг з його рук випав, — одна ягода викотилась з середини і покотилась травою. Панас Мирний, «Родина Бородаїв», 1875—1876 рр. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Бондариха пекла паляниці й пироги з яблуками. С. В. Васильченко, «Широкий шлях», 1938 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  2. перен. джерело матеріального добробуту або наживи [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Йому, як вправному юрисконсультові солідної установи, не раз таки перепадало від солодкого пирога. Юрій Бедзик, «Полки ідуть на переправу», 1959 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  3. діал. вареник [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Що то за добра-предобра річ пироги з черницями! […] Гарячі, маслом облиті, цукром густо посипані, вони так і розпливаються в роті. І. Я. Франко, «Пироги з черницями», 1884 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від праслов'янської форми *pirogъ, від якої також виникли рос. пиро́г, білор. піро́г, д.-рус. пирогъ «пшеничний хліб», пол. pieróg «вареник, пиріжок», piróg «так само», чеськ. piroh «пиріг», словац. piroh «вареник». — праслов. *pirogъ, утворене від *ріrъ «бенкет» за допомогою суфікса -*ogъ (як рос. тво́ро́г); припускалося також (Преобр. ІІ 60; Соболевский РФВ 66, 348) походження від *pyro «пшениця», д.-рус. пыро «полба» під впливом *pirъ «бенкет»; виведення (Ramstedt 67; Räsänen ZfSlPh 20, 448) з тюркських мов (чуваськ. *рürǝk, кр.-тат. börek, тур. börek, чаг. böräk «пиріг з м’ясом») не узгоджується з відсутністю слова в південнослов’янських мовах. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.

Переклад[ред.]

печений виріб із тіста з начинкою
джерело матеріального добробуту або наживи
вареник

Джерела[ред.]