покидьок
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | по́кидьок | по́кидьки |
Р. | по́кидька | по́кидьків |
Д. | по́кидькові по́кидьку |
по́кидькам |
З. | по́кидька | по́кидьків |
Ор. | по́кидьком | по́кидьками |
М. | по́кидьокові, по́кидьоку | по́кидьоках |
Кл. | по́кидьку | по́кидьоки |
по́-ки-дьок
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -кидь-; суфікс: -ок.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈpɔkedʲɔk] (одн.), [ˈpɔkedʲke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- представник морально розкладеного, декласованого, найнижчого прошарку суспільства (покидьки — у множині), чернь. Часто слово використовується як лайка, образа, в значенні — ница, негідна людина. Покидьки ведуть антисоціальний, часто — незаконослухняний спосіб життя. [≈ 1] ◆ Мабуть, десь під тином доведеться пропасти: усім чужа, нікому не потрібна, як той покидьок Панас Мирний ◆ Під проводом партії український народ змів з свого шляху бухарінсько-троцькістські покидьки, буржуазно-націоналістичну нечисть Літ. газ., 1951, 1
- сміття. Подлубавшись стальним дзьобом у покидьках, грак раптом пострибав боком і полетів низько вздовж вулиці Коп. ◆
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3a
- Українські слова з префіксом по-
- Українські слова з суфіксом -ок
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s
- Цитати/Мирний Панас
- Слова з 8 букв/uk
- Людина/uk
- Соціальні класи/uk
- Суспільні стани/uk
- Мораль/uk
- Погані люди/uk
- Негативні оцінки/uk
- Предметні слова/uk
- Сміття/uk