покидьок

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. по́кидьока по́кидьки
Р. по́кидьки по́кидьків
Д. по́кидькові
по́кидьку
по́кидькам
З. по́кидьку по́кидьки
Ор. по́кидьком по́кидьками
М. по́кидькі по́кидьках
Кл. по́кидьку* по́кидьки*

по́-ки-дьок

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: по-; корінь: -кидь-; суфікс: -ок.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. представник морально розкладеного, декласованого, найнижчого прошарку суспільства (покидьки — у множині), чернь. Часто слово використовується як лайка, образа, в значенні — ница, негідна людина. Покидьки ведуть антисоціальний, часто — незаконослухняний спосіб життя. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Подлубавшись стальним дзьобом у покидьках, грак раптом пострибав боком і полетів низько вздовж вулиці Коп. ◆ Мабуть, десь під тином доведеться пропасти: усім чужа, нікому не потрібна, як той покидьок Мирний ◆ Під проводом партії український народ змів з свого шляху бухарінсько-троцькістські покидьки, буржуазно-націоналістичну нечисть Літ. газ., 1951, 1

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]