покидьок

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. по́кидьок по́кидьки
Р. по́кидька по́кидьків
Д. по́кидькові
по́кидьку
по́кидькам
З. по́кидька по́кидьків
Ор. по́кидьком по́кидьками
М. по́кидьокові, по́кидьоку по́кидьоках
Кл. по́кидьку по́кидьоки

по́-ки-дьок

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: по-; корінь: -кидь-; суфікс: -ок.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. представник морально розкладеного, декласованого, найнижчого прошарку суспільства (покидьки — у множині), чернь. Часто слово використовується як лайка, образа, в значенні — ница, негідна людина. Покидьки ведуть антисоціальний, часто — незаконослухняний спосіб життя. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Мабуть, десь під тином доведеться пропасти: усім чужа, нікому не потрібна, як той покидьок Панас Мирний ◆ Під проводом партії український народ змів з свого шляху бухарінсько-троцькістські покидьки, буржуазно-націоналістичну нечисть Літ. газ., 1951, 1
  2. сміття. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Подлубавшись стальним дзьобом у покидьках, грак раптом пострибав боком і полетів низько вздовж вулиці Коп.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]