поклоніння
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | поклоні́ння | поклоні́ння |
Р. | поклоні́ння | поклоні́нь |
Д. | поклоні́нню | поклоні́нням |
З. | поклоні́ння | поклоні́ння |
Ор. | поклоні́нням | поклоні́ннями |
М. | поклоні́нні поклоні́нню |
поклоні́ннях |
Кл. | поклоні́ння | поклоні́ння |
по-кло-ні́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -клон-; суфікси: -ін-н; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [pɔkloˈnʲinʲːɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за значенням поклонятися[[Категорія:Вербальні слова}}]] ◆ немає прикладів застосування.
- культовий обряд, що його відправляють перед чим-небудь (зображенням божества, якоюсь святинею і т. ін.) ◆ Поклоніння святим місцям
- надзвичайно шанобливе, благоговійне ставлення до кого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- обряд
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від поклон, далі від клонитися, далі праслов'янської форми, від котрої також виникли ст.-слов. клонити (д.-грец. κλίνειν «наклонять»), рос. клонить, укр. клони́ти, білор. клонíць, болг. клоня́ «клонить, склонять», сербохорв. кло̀нити, кло̏ним «уклонять(ся), склонять(ся)», словен. klóniti, klǫ́nim «защищать, заслонять (от дождя, ветра)», чеськ. klonit «наклонять; сгибать», словац. klоniť, пол., в.-луж. kłonić, н.-луж. kłoniś. Можливо, споріднене лит. klãnas «лужа», латиськ. klans — те ж, початково — «наклон, скат»; з другим ступенем вокалізму: лит. klõnis, род. п. klõniо «низкое место на пашне», а также лит. klonỹs «долина», klonė̃ «низина». Далі пор.: лит. atsìkaliu, -koliau, -kal̃ti «прислониться», ãtkalas «прислонившийся», atkalta, atkaltė̃ «спинка», др.-исл. hallr «наклонившийся», также «склон, откос», готськ. hulþs «склонный, милостивый», лат. auscultāre «внимательно выслушивать».(Використані матеріали словника М. Фасмера.)
Переклад[ред.]
дія | |
|
культовий обряд | |
|
благоговійне ставлення | |
Джерела[ред.]
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Середній рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2a
- Українські слова з префіксом по-
- Українські слова з суфіксом -ін
- Українські слова з суфіксом -н
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-s-f
- Дія
- Слова з 10 букв/uk
- Дії/uk
- Обряди/uk
- Атитюд/uk