поклоніння

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. поклоні́ння поклоні́ння
Р. поклоні́ння поклоні́нь
Д. поклоні́нню поклоні́нням
З. поклоні́ння поклоні́ння
Ор. поклоні́нням поклоні́ннями
М. поклоні́нні
поклоні́нню
поклоні́ннях
Кл. поклоні́ння поклоні́ння

по-кло-ні́н-ня

Іменник, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: по-; корінь: -клон-; суфікси: -ін; закінчення: .

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. поклонятися ◆ немає прикладів застосування.
  2. культовий обряд, що його відправляють перед чим-небудь (зображенням божества, якоюсь святинею і т. ін.) ◆ Поклоніння святим місцям
  3. надзвичайно шанобливе, благоговійне ставлення до кого-небудь ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. обряд

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]