поселення

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	посе́лення	посе́лення
Р.	посе́лення	посе́лень
Д.	посе́ленню	посе́ленням
З.	посе́лення	посе́лення
Ор.	посе́ленням	посе́леннями
М.	посе́ленні посе́ленню	посе́леннях
Кл.	посе́лення	посе́лення

по-се́-ле-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: по-; корінь: -сел-; суфікси: -е-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: [ˈpɔˈsɛlenʲːɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. населений пункт ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. історичне довготривале місце проживання групи людей у археології (напр. ягнятинське поселення)
3. дія за значенням поселити[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від д. поселити, далі від село, далі Шаблон:етимологія:село

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: поселення