практика

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Шаблон:імен uk 3a f una

Корінь: -практик-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. філос. діяльність людей, спрямована на перетворення матеріального світу (створення матеріальних благ, необхідних умов існування людей тощо) ◆ немає прикладів застосування.
  2. життя, дійсність як галузь застосування і перевірки достовірності певних настанов або виновків; реальність ◆ У тебе все з теорії. А в мене — все з натури, з практики. I. Багмут
  3. здійснення, хід, проведення чогось у життя (втілення планів, ідей, намірів тощо) ◆ Всі здобутки науки, демонстрація й ужиток яких не потребували великих витрат, перевірялися тут же на практиці. Г. Хоткевич
  4. застосування і закріплення теоретичних знань учнів, студентів на виробництві, стажування на певній роботі молодого фахівця ◆ Після обіду Кардаш попрямував знайомою стежкою і непомітно опинився біля тих гостролистих кленів, які садив разом з Тонею ще під час студентської практики. С. Журахович
  5. діяльність юриста, лікаря ◆ Хо чимчикує, поспішаючи до села, де молодий лікар, вірний своїй ідеї, мав розгорнути свою лікарську та просвітню практику. М. Коцюбинський

Синоніми[ред.]

  1. діяльність, досвід
  2. реальність

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. діяльність

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від грецьк. πρακτική (χρῆσις) "практичне (уживання)", від πρακτικός "діяльний, активний"; від πράσσω "роблю".

Переклад[ред.]

діяльність людей, спрямована на перетворення матеріального світу (створення матеріальних благ, необхідних умов існування людей тощо)
}життя, дійсність як галузь застосування і перевірки достовірності певних настанов або виновків; реальність
здійснення, хід, проведення чогось у життя (втілення планів, ідей, намірів тощо)
застосування і закріплення теоретичних знань учнів, студентів на виробництві, стажування на певній роботі молодого фахівця
діяльність юриста, лікаря

Література[ред.]

У Вікіпедії є стаття
  • Новий словник української мови. Тт. 1-4 — К.: «Аконіт», 1998.

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. пра́ктика пра́ктики
Р. пра́ктики пра́ктик
Д. пра́ктике пра́ктикам
З. пра́ктику пра́ктики
О. пра́ктикой, пра́ктикою пра́ктиками
П. {{{prp-sg}}} {{{prp-pl}}}
М. пра́ктике  —

пра́к-ти-ка

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -практик-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. практика (аналог укр. слову).

Синоніми[ред.]

  1. деятельность

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. деятельность

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від грецьк. πρακτική (χρῆσις) "практичне (уживання)", від πρακτικός "діяльний, активний"; від πράσσω "роблю".

Джерела[ред.]