працетерапія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | працетерапі́я | — |
| Р. | працетерапі́ї | — |
| Д. | працетерапі́ї | — |
| З. | працетерапі́ю | — |
| Ор. | працетерапі́єю | — |
| М. | працетерапі́ї | — |
| Кл. | працетерапі́є* | — |
пра-це-те-ра-пі́-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -прац-; інтерфікс: -е-; корінь: -терап-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [prɐt͡seterɐˈpʲijɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- використання трудових процесів з лікувальною метою. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
- перша частина від пра́ця «робота, труд; [хатнє майно, надбання Ме]», працівни́к, працюва́льник «трудівник, працівник», npaцю́нок «твір, витвір» Нед, працеви́й «пов'язаний з працею», працівни́й «працьовитий; утомлений працею» Нед, працівни́чий «пов'язаний з працею» Куз, працьови́тий, працьовний «працьовитий» ВеУг, працюва́ти;, — рос. пра́ца «праця, робота, заняття», білор. пра́ца «праця», словац. ргаса «тс.», в.-луж. ргáса «труднощі, напруження, зусилля», н.-луж. ргóса «тс.; лихо; пологові перейми»; — запозичення з польської мови; пол. ргаса «праця», ст. ргоса, походить від чеськ. pŕace (< *praca), що зводиться до псл. діал. *portja, пов'язаного з psl. *portiti «посилати» (звідки розвинулися болг. пратя «посилаю», мак. прака «посилає», сербохорв. пра̏тити «посилати», яке не має паралелей в інших індоєвропейських мовах; щодо семантики nop. сербохорв. по̀сао «справа, робота» з psl. *posъlъ, пов'язаним з psl. *posblati «послати»; менш переконливе виведення (Machek ESJČ 477—478) *portja з *torpja, похідного від *tьr̥pěti «*tъr̥pěti, терпіти»; сумнівне пов'язання з пра́ща (Holub—Кор. 290), як і виведення від праіндоєвр. *per- «летіти» (Lehr-Spławiński Naše řеč 23, 276). Трубачёв 355—356; Brückner 434; Schuster-Sewč 1157—1158; Младенов 504; Skok III 25—26; Куркина Этимология 1975, 20.
- друга від терапі́я, терапе́вт, терапе́втика, терапевти́чний; — рос. терапи́я, білор. тэрапі́я, пол. словац. terapia, чеськ. terapie, в.-луж. terapeut, болг. тера́пия, мак. терапијa, сербохорв. тера̏пија, словен. terapija; — запозичене з новолатинської мови; лат. therapia «терапія» походить від д.-грец. τερaπεύω «лікарський догляд, лікування», пов'язаного з д.-грец. τερaπων «служу; оточую лікарським доглядом, лікую», похідним від слуга неясного походження. — СІС2 818; Черных II 237; Горяев 364; Kopaliński 969; Holub—Lyer 480; РЧДБЕ 717; Вујаклија 943; Klein 1603; Frisk I 663—664.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |