праця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	пра́ця	пра́ці
Р.	пра́ці	пра́ц
Д.	пра́ці	пра́цям
З.	пра́цю	пра́ці
Ор.	пра́цею	пра́цями
М.	пра́ці	пра́цях
Кл.	пра́це*	пра́ці*

пра́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей; ◆ розумова праця
2. трудовий процес певного фахівця ◆ немає прикладів застосування.
3. вид діяльності ◆ немає прикладів застосування.
4. певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку. ◆ Наймана праця.
5. зусилля, напруження ◆ немає прикладів застосування.
6. матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності ◆ немає прикладів застосування.
7. літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва
8. робота, функціонування машин і механізмів ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: працездатність, працехлинність, працівник прикметники: працьовитий дієслова: працювати прислівники: працьовито

Етимологія

Від ??

Переклад

діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей
Російськаru: работа (ru) жін.

трудовий процес певного фахівця

вид діяльності

певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку

зусилля, напруження

матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності

літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва

робота, функціонування машин і механізмів

Джерела

• Словник УЛІФ: праця