праця

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. пра́ця пра́ці
Р. пра́ці пра́ць
Д. пра́ці пра́цям
З. пра́цю пра́ці
Ор. пра́цею пра́цями
М. пра́ці пра́цях
Кл. пра́це* пра́ці*

пра́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прац-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей; [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ розумова праця
  2. трудовий процес певного фахівця [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. вид діяльності [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Наймана праця.
  5. зусилля, напруження [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.
  6. матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ немає прикладів застосування.
  7. літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7]
  8. робота, функціонування машин і механізмів [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. найм
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від пра́ця «робота, труд; [хатнє майно, надбання Ме]», працівни́к, працюва́льник «трудівник, працівник», npaцю́нок «твір, витвір» Нед, працеви́й «пов'язаний з працею», працівни́й «працьовитий; утомлений працею» Нед, працівни́чий «пов'язаний з працею» Куз, працьови́тий, працьовний «працьовитий» ВеУг, працюва́ти;, — рос. пра́ца «праця, робота, заняття», білор. пра́ца «праця», словац. ргаса «тс.», в.-луж. ргáса «труднощі, напруження, зусилля», н.-луж. ргóса «тс.; лихо; пологові перейми»; — запозичення з польської мови; пол. ргаса «праця», ст. ргоса, походить від чеськ. pŕace (< *praca), що зводиться до псл. діал. *portja, пов'язаного з psl. *portiti «посилати» (звідки розвинулися болг. пратя «посилаю», мак. прака «посилає», сербохорв. пра̏тити «посилати», яке не має паралелей в інших індоєвропейських мовах; щодо семантики nop. сербохорв. по̀сао «справа, робота» з psl. *posъlъ, пов'язаним з psl. *posblati «послати»; менш переконливе виведення (Machek ESJČ 477—478) *portja з *torpja, похідного від *tьr̥pěti «*tъr̥pěti, терпіти»; сумнівне пов'язання з пра́ща (Holub—Кор. 290), як і виведення від праіндоєвр. *per- «летіти» (Lehr-Spławiński Naše řеč 23, 276).   Трубачёв 355—356; Brückner 434; Schuster-Sewč 1157—1158; Младенов 504; Skok III 25—26; Куркина Этимология 1975, 20.


Переклад[ред.]

діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей
трудовий процес певного фахівця
вид діяльності
певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку
зусилля, напруження
матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності
літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва
робота, функціонування машин і механізмів

Джерела[ред.]