призвичаюватися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	призвича́ююся (-юсь)	призвича́ювався (-всь)	призвича́юватимуся призвича́юватимусь	—
Ти	призвича́юєшся	призвича́ювався (-всь) призвича́ювалася (-лась)	призвича́юватимешся	призвича́юйся призвича́юйсь
Він Вона Воно	призвича́юється	призвича́ювався (-всь) призвича́ювалася (-лась) призвича́ювалося (-лось)	призвича́юватиметься	—
Ми	призвича́юємося (-ємось, -ємся)	призвича́ювалися	призвича́юватимемося (-мемось, -имемся)	призвича́юймося (-ймось)
Ви	призвича́юєтеся (-тесь)	призвича́ювалися		призвича́юйтеся (-йтесь)
Вони	призвича́юються	призвича́ювалися (-лись)	призвича́юватимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	призвича́юючись
Дієприсл. мин. ч.	призвича́ювавшись
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

призвичаюватися (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікси: при-з-; корінь: -вич-; суфікси: -а-юва; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА : [prezʋeˈt͡ʃɑjʊu̯ɐtesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. починати сприймати що-небудь як звичне, ставитися до чогось, як до звичного. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. до кого. знайомитися з ким-небудь ближче, звикати до когось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. cтавати готовим до сприйняття чогось несподіваного, небезпечного, неприємного і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. пристосовуватися до нових умов, обставин, освоюватися з чим-небудь. ◆ Я, на щастя, жодного дня не була в невістках, але щиро співчуваю тим, хто в молоді роки прийшов до чужої хати і чужих людей та змушений був призвичаюватися до нового побуту, звичаїв і традицій, а щонайгірше – до злої свекрухи. (з газети)
5. виробляти в собі яку-небудь звичку. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
6. здобувати навички, вміння виконувати яку-небудь роботу, займатися якоюсь справою; навчатися чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: призвичаюватися
• Призвичаюватися // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.