причинна

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	причи́нна	причи́нні
Р.	причи́нної	причи́нних
Д.	причи́нній	причи́нним
З.	причи́нну	причи́нні
Ор.	причи́нною	причи́нними
М.	причи́нній	причи́нних
Кл.	причи́нна*	причи́нні

при-чи́н-на

Іменник, істота, жіночий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -причин-; суфікс: -н; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [preˈt͡ʃɪnːɐ] (одн.), [preˈt͡ʃɪnʲːi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. божевільна жінка. ◆ Й сама не зна (бо причинна), Що такеє робить… уривок з оповідання "Причинна", «Шевченко»

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: hysterical (mad) woman

Джерела

• Словник УЛІФ: причинна