провокаторка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | провока́торка | провока́торки |
Р. | провока́торки | провока́торок |
Д. | провока́торці | провока́торкам |
З. | провока́торку | провока́торок |
Ор. | провока́торкою | провока́торками |
М. | на/у провока́торці | на/у провока́торках |
Кл. | провока́торко | провока́торки |
про-во-ка́-тор-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -провокатор-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [prɔu̯ɔˈkɑtɔrkɐ] (одн.), [prɔu̯ɔˈkɑtɔrke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- таємна агентка, яка проникає в нелегальну організацію зі зрадницькими цілями.
- особа, що провокує (у 1 ) що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від Шаблон:етимологія:провокація
Переклад[ред.]
таємна агентка | |
|
особа, що провокує | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Українські іменники, відмінювання 3*a
- Українські слова з суфіксом -к
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 12 букв/uk
- Людина/uk
- Фемінітиви/uk
- Агентиви/uk
- Галліцизми/uk
- Агенти/uk
- Провокатори/uk
- Соціальні ролі/uk