провокація

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. провока́ція провока́ції
Р. провока́ції провока́цій
Д. провока́ції провока́ціям
З. провока́цію провока́ції
Ор. провока́цією провока́ціями
М. провока́ції провока́ціях
Кл. провока́ціє* провока́ції*

про-во-ка́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -провокац-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. навмисні дії проти окремих осіб, організацій, держав тощо з метою штовхнути їх на згубні для них вчинки.
  2. мед. штучне збудження якої-небудь хвороби з діагностичною метою або для виявлення результатів лікування.
  3. с. г. штучний виклик сходів насіння бур'янів з метою подальшого їх знищення. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

навмисні дії проти окремих осіб, організацій, держав тощо з метою штовхнути їх на згубні для них вчинки
штучне збудження якої-небудь хвороби з діагностичною метою або для виявлення результатів лікування
штучний виклик сходів насіння бур'янів з метою подальшого їх знищення

Джерела[ред.]