Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок
|
однина
|
множина
|
Н.
|
провока́ція
|
провока́ції
|
Р.
|
провока́ції
|
провока́цій
|
Д.
|
провока́ції
|
провока́ціям
|
З.
|
провока́цію
|
провока́ції
|
Ор.
|
провока́цією
|
провока́ціями
|
М.
|
провока́ції
|
провока́ціях
|
Кл.
|
провока́ціє*
|
провока́ції*
|
про-во-ка́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -провокац-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- навмисні дії проти окремих осіб, організацій, держав тощо з метою штовхнути їх на згубні для них вчинки.
- мед. штучне збудження якої-небудь хвороби з діагностичною метою або для виявлення результатів лікування.
- с. г. штучний виклик сходів насіння бур'янів з метою подальшого їх знищення. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
навмисні дії проти окремих осіб, організацій, держав тощо з метою штовхнути їх на згубні для них вчинки
|
|
|
штучне збудження якої-небудь хвороби з діагностичною метою або для виявлення результатів лікування
|
|
|
штучний виклик сходів насіння бур'янів з метою подальшого їх знищення
|
|
|
Джерела[ред.]