провокаторство
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | провока́торство | — |
Р. | провока́торства | — |
Д. | провока́торству, провока́торствові | — |
З. | провока́торство | — |
Ор. | провока́торством | — |
М. | провока́торстві | — |
Кл. | провока́торство* | — |
про-во-ка́-тор-ство
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -провокатор-; суфікс: -ств; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: [prɔu̯ɔˈkɑtɔrstwɔ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дії, вчинки, поведінка провокатора. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від Шаблон:етимологія:провокація
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Середній рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова з суфіксом -ств
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Сторінки без прикладів ужитку
- Галліцизми/uk
- Дія/uk
- Провокація/uk