провокатор

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	провока́тор	провока́тори
Р.	провока́тора	провока́торів
Д.	провока́торові провока́тору	провока́торам
З.	провока́тора	провока́торів
Ор.	провока́тором	провока́торами
М.	провока́торові провока́тору	провока́торах
Кл.	провока́тору	провока́тори

провока́тор

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -провокатор-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. таємний агент, який проникає в нелегальну організацію зі зрадницькими цілями.
2. особа, що провокує (у 1 ) що-небудь ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

іменники: провокаторка, провокація, провокаторство, провокування прикметники: провокаторський, провокаційний дієслова: провокувати прислівники: провокаційно

Етимологія

Від ??

Переклад

англійська: agent provocateur білоруська: правакатар чол. іспанська: provocador чол.

польська: prowokator чол. російська: провокатор чол. французька: provocateur чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: провокатор