провокатор

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. провока́тор провока́тори
Р. провока́тора провока́торів
Д. провока́торові
провока́тору
провока́торам
З. провока́тора провока́торів
Ор. провока́тором провока́торами
М. провока́торові
провока́тору
провока́торах
Кл. провока́тору провока́тори

провока́тор

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -провокатор-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. таємний агент, який проникає в нелегальну організацію зі зрадницькими цілями.
  2. особа, що провокує (у 1 ) що-небудь ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]