провокатор

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. таємний агент, який проникає в нелегальну організацію зі зрадницькими цілями.
2. особа, що провокує (у 1 ) що-небудь ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники: провокаторка, провокація, провокаторство, провокування
• прикметники: провокаторський, провокаційний
• дієслова: провокувати
• прислівники: провокаційно

Етимологія

Від ??

Переклад

англійська: agent provocateur

[[Категорія:]]