провокатор
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | провока́тор | провока́тори |
Р. | провока́тора | провока́торів |
Д. | провока́торові провока́тору |
провока́торам |
З. | провока́тора | провока́торів |
Ор. | провока́тором | провока́торами |
М. | провока́торові провока́тору |
провока́торах |
Кл. | провока́тору | провока́тори |
провока́тор
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -провокатор-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- таємний агент, який проникає в нелегальну організацію зі зрадницькими цілями.
- особа, що провокує (у 1 ) що-небудь ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R
- Потрібна етимологія
- Слова з 10 букв/os
- Слова з 10 букв/ru
- Слова з 10 букв/uk
- Галліцизми/os
- Латинізми/os
- Галліцизми/ru
- Латинізми/ru
- Галліцизми/uk
- Латинізми/uk