провокатор

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	провока́тор	провока́тори
Р.	провока́тора	провока́торів
Д.	провока́торові провока́тору	провока́торам
З.	провока́тора	провока́торів
Ор.	провока́тором	провока́торами
М.	провока́торові провока́тору	провока́торах
Кл.	провока́тору	провока́тори

провока́тор

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -провокатор-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. таємний агент, який проникає в нелегальну організацію зі зрадницькими цілями.
2. особа, що провокує (у 1 ) що-небудь ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

іменники: провокаторка, провокація, провокаторство, провокування прикметники: провокаторський, провокаційний дієслова: провокувати прислівники: провокаційно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Іспанська моваісп.: provocador чол. Англійська моваангл.: agent provocateur Білоруська мовабіл.: правакатар чол. Польська мовапольська: prowokator чол. Російська моварос.: провокатор чол. Французька мовафр.: provocateur чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: провокатор