півень

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	пі́вень	пі́вні
Р.	пі́вня	пі́внів
Д.	пі́вневі пі́вню	пі́вням
З.	пі́вня	пі́внів
Ор.	пі́внем	пі́внями
М.	пі́вневі пі́веню	пі́внях
Кл.	пі́вню	пі́вні

пі́-вень

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -півень-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

півень.

Значення

1. свійський птах із червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. ◆ У Західній Україні [на Паску] в кошик кладуть ще печеного півня (він сповістив про воскресіння Христа), корінь хрону (має нам нагадувати про гіркоту полону гріха; хрін — сильна рослина і має укріпити нас у боротьбі з гріхами), сіль (символізує повноту та достаток; їжа буде неповною без неї, недосконалою, тож сіль її доповнює та збагачує смак; недарма Ісус називав своїх учнів «сіллю землі»).
2. флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха. ◆ немає прикладів застосування.
3. перен., розм. задерикувата й запальна людина. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. когут
2. —
3. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —

Гіпероніми

1. курка; птах
2. металоконструкція, виріб
3. людина

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —

Етимологія

Від слова «співати»

Переклад

свійський птах
Іспанська моваісп.: gallo Італійська моваітал.: gallo Англійська моваангл.: rooster, cock Білоруська мовабіл.: певень (be) чол., пявун (be) чол.; (голянської породи) (розм.) галагут (be) чол. Латинська мовалат.: gallus Німецька мованім.: Hahn m -s, Hähne Російська моварос.: петух Французька мовафр.: coq m

флюгер, прикраса і т. ін.

задерикувата й запальна людина

Джерела

• Словник УЛІФ: півень