півень
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | пі́вень | пі́вні |
Р. | пі́вня | пі́внів |
Д. | пі́вневі пі́вню |
пі́вням |
З. | пі́вня | пі́внів |
Ор. | пі́внем | пі́внями |
М. | пі́вневі пі́веню |
пі́внях |
Кл. | пі́вню | пі́вні |
пі́-вень
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -півень-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- свійський птах із червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. ◆ У Західній Україні [на Паску] в кошик кладуть ще печеного півня (він сповістив про воскресіння Христа), корінь хрону (має нам нагадувати про гіркоту полону гріха; хрін — сильна рослина і має укріпити нас у боротьбі з гріхами), сіль (символізує повноту та достаток; їжа буде неповною без неї, недосконалою, тож сіль її доповнює та збагачує смак; недарма Ісус називав своїх учнів «сіллю землі»).
- флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха. ◆ немає прикладів застосування.
- перен., розм. задерикувата й запальна людина. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- когут
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від слова «співати»
Переклад[ред.]
свійський птах | |
|
флюгер, прикраса і т. ін. | |
задерикувата й запальна людина | |