релігійник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. релігі́йник релігі́йники
Р. релігі́йника релігі́йників
Д. релігі́йникові
релігі́йнику
релігі́йникам
З. релігі́йника релігі́йників
О. релігі́йником релігі́йниками
М. релігі́йникові
релігі́йнику
релігі́йниках
К. релігі́йнику релігі́йники

ре-лі-гі́·й-ник

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.


Корінь: -релігіj-; суфікси: -н-ик-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Поборник релігії. ◆ Реакційна та ліберальна критика прагнула зробити з Т. Шевченка релігійника. , «Радянське літературознавство, 4», 1966 р.

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Похідне утворення від релігія, див.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]