релігійник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	релігі́йник	релігі́йники
Р.	релігі́йника	релігі́йників
Д.	релігі́йникові релігі́йнику	релігі́йникам
З.	релігі́йника	релігі́йників
Ор.	релігі́йником	релігі́йниками
М.	релігі́йникові, релігі́йнику	релігі́йниках
Кл.	релігі́йнику	релігі́йники

ре-лі-гі́·й-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -релігій-н-; суфікс: -ик+^?.

Вимова

• МФА: [rɛ̝lʲiˈɦʲii̯nɪk]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. поборник релігії. ◆ Реакційна та ліберальна критика прагнула зробити з Т. Шевченка релігійника. Радянське літературознавство, 4, «1966»

Етимологія

Похідне утворення від релігія, див.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: релігійник
• Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 498.