ремітент
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | реміте́нт | реміте́нти |
Р. | реміте́нта | реміте́нтів |
Д. | реміте́нту реміте́нтові |
реміте́нтам |
З. | реміте́нта | реміте́нтів |
Ор. | реміте́нтом | реміте́нтами |
М. | реміте́нту реміте́нті |
реміте́нтах |
Кл. | реміте́нте | реміте́нти |
ре-мі-те́нт
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- особа, на ім'я якої первинний власник переказує свій вексель, виписує переказний вексель (тратту ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від лат. remitio "відсилаю" ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |