ринок

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ри́нок	ри́нки
Р.	ри́нка	ри́нків
Д.	ри́нкові ри́нку	ри́нкам
З.	ри́нок	ри́нки
Ор.	ри́нком	ри́нками
М.	ри́нкові	ри́нках
Кл.	ри́нку*	ри́нки*

ри́-нок

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ринок-.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Розплянування Площі ринок

Значення

1. ек. інститут, або механізм, що зводить разом покупців і провавців окремих товарів чи послуг. ◆ ринок землі

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• обвал ринку
• паніка ринку
• реакція ринку (ринкова реакція)
• затишшя на ринку
• ходити на ринку
• ринок праці

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: ринковість прикметники: ринковий

Етимологія

рос. рынок, укр. ри́нок, блр. ры́нак. Через польск. rуnеk – те ж, чеське rynk «круг, міська площа» из середньоверхньонімецької rinc, -gеs «коло, площа»; див. Мi. ЕW 286; Брюкнер 472. (Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Переклад

ек.
Польськаpl: rynek (pl) чол. Російськаru: рынок (ru) чол. Японськаja: 市

базар
Німецькаde: Markt (de) чол. (1*); (критий) Markthalle (de) жін. (11)

Джерела

• Словник УЛІФ: ринок