ручай

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. руча́й ручаї́
Р. ручаю́ ручаї́в
Д. ручає́ві
ручаю́
ручая́м
З. ручай ручаї́
Ор. ручає́м ручая́ми
М. ручає́ві
ручаї́
ручаю́
ручая́х
Кл. ручаю* ручаї́*

ру-ча́й

Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ручай-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

.

Значення[ред.]

  1. невеликий потік води. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Навкруги неї [фортеці] зелена трава, і з одного боку, з-під кам'яної стіни, дзюрчить ручай Джерело — Юрій Яновський, IV, 1959, 46. ◆ Прозорий ручай перетинав стежку Олесь Донченко, Вибр., 1948, 210 * Образно. ◆ А зерно у тій ланці — неначе заграва, на току потече — золоті ручаї Микола Нагнибіда, Пісня…, 1949, 10
  2. у порівняннях. ◆ Потекла його мова, наче глибокий і прозорий ручай Іван І. Волошин, Дні…, 1958, 46 // про будь-яку рідину, що тече по чому-небудь, стікає з чогось. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Піт котився… рясними ручаями Олесь Гончар, Таврія, 1952, 164

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]