ручай
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | руча́й | ручаї́ |
| Р. | ручаю́ | ручаї́в |
| Д. | ручає́ві ручаю́ |
ручая́м |
| З. | ручай | ручаї́ |
| Ор. | ручає́м | ручая́ми |
| М. | ручає́ві ручаї́ ручаю́ |
ручая́х |
| Кл. | ручаю* | ручаї́* |
ру-ча́й
Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ручай-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- невеликий потік води. [≈ 1][▲ 1] ◆ Навкруги неї [фортеці] зелена трава, і з одного боку, з-під кам'яної стіни, дзюрчить ручай Джерело — Юрій Яновський, IV, 1959, 46. ◆ Прозорий ручай перетинав стежку Олесь Донченко, Вибр., 1948, 210 * Образно. ◆ А зерно у тій ланці — неначе заграва, на току потече — золоті ручаї… Микола Нагнибіда, Пісня…, 1949, 10
- у порівняннях. ◆ Потекла його мова, наче глибокий і прозорий ручай Іван І. Волошин, Дні…, 1958, 46 // про будь-яку рідину, що тече по чому-небудь, стікає з чогось. [▲ 2] ◆ Піт котився… рясними ручаями Олесь Гончар, Таврія, 1952, 164
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |