Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	скасо́вую	скасо́вував	скасо́вуватиму	—
Ти	скасо́вуєш	скасо́вував скасо́вувала	скасо́вуватимеш	скасо́вуй
Він Вона Воно	скасо́вує	скасо́вував скасо́вувала скасо́вувало	скасо́вуватиме	—
Ми	скасо́вуєм(о)	скасо́вували	скасо́вуватимем(о)	скасо́вуймо
Ви	скасо́вуєте	скасо́вували		скасо́вуйте
Вони	скасо́вують	скасо́вували	скасо́вуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	скасо́вуючи
Дієприсл. мин. ч.	скасо́вувавши
Безособова форма	скасо́вувано

скасовувати (не зазначено розбиття на склади)

Префікс: с-; корінь: -касов-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

помилк.^[1] те ж саме, що касувати ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від укр. скасувати < укр. касувати < пол. kasować.

↑ Це слово утворено в другому ступіні від дієслова касувати з тим самим значенням. У «Словарі української мови» Б. Грінченка немає слова скасовувати, є тільки касувати.