скасувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  мин. ч. майб. ч. наказ.
Я скасува́в скасу́ю  —
Ти скасува́в
скасува́ла
скасу́єш скасу́й
Він
Вона
Воно
скасува́в
скасува́ла
скасува́ло
скасу́є  —
Ми скасува́ли скасу́єм(о) скасу́ймо
Ви скасува́ли скасу́єте скасу́йте
Вони скасува́ли скасу́ють  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Пас. дієприкм. скасо́ваний
Безос. форма скасо́вано

ска-су-ва́-ти

Дієслово, доконаного виду, перехідне (тип дієвідміни 2a за класифікацією А. А. Залізняка). Відповідне дієслово недоконаного виду — касува́ти.

Префікс: с-; корінь: -кас-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти [Полюга, 2009].

Вимова[ред.]

    • МФА: [skɐsʊˈu̯ɑte
  • УФ: [скасува́тие]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. визнати, оголосити що-небудь недійсним, незаконним [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆  — І що ж вони [люди] гомонять? — аж перехиляється [Василина] через тин, начеб вона вперше чує розмови про землю. — І що викупне цар скасував, і що від панів відріжуть ниви. М. П. Стельмах, «Хліб і сіль», 1959 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  2. те ж саме, що ліквідувати [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ [Василь:] Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих та бідних. Панас Мирний, «У черницях», 1884 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆  — А я думаю, — сказав один старий чоловік, — що коли наш пан такий дуже «постемповець» [передовий], […] то нехай би і коршму свою скасував, і горівки зовсім не курив. І. Я. Франко, «Іригація», 1880-ті рр. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Хлоп! А хлопів не можна брати до цеху. Коли б уряд про це довідався, він міг би скасувати самий цех за таку постанову. З. П. Тулуб, «Людолови», 1934—1937 рр. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
  1. ?
  2. ?
Антоніми
  1. ?
  2. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Утворено за допомогою префіксу с- від касувати, далі від пол. kasować «анулювати», звідки також пішли рос. касси́ровать, ст. скассова́ть, білор. касава́ць чеськ. kasírovati, словац. kasírovatʼ, болг. касѝрам, сербохорв. каси́рати, словен. kasírati. — Походить від пізньолат. casso «касую, анулюю», повʼязаного з лат. cassus «порожній; даремний; недійсний», careo «я позбавлений, не маю» (‹*caseo), спорідненим з лат. castro «підрізую», санскр. शासति śásati «ріже», праслов. *kosa, *česati, укр. коса́, чеса́ти. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 6: У — Я / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 568 с. ISBN 978-966-00-0197-8.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]