Перейти до вмісту

спричинник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. спричи́нник спричи́нники
Р. спричи́нника спричи́нників
Д. спричи́нникові
спричи́ннику
спричи́нникам
З. спричи́нника спричи́нників
Ор. спричи́нником спричи́нниками
М. спричи́нникові, спричи́ннику спричи́нниках
Кл. спричи́ннику спричи́нники

спри-чи́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: с-при-; корінь: -чин-; суфікс: -ник.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. той, хто спричиняє щось. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Сенатська збройна підкомісія, яка просліджує присуд американського військового суду над спричинниками масового мордування американських вояків і цивільного бельгійського населення націстамн в Малмеді в 1944 p. Джерело — www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1949/Svoboda-1949-092.pdf.
    Синоніми
    Антоніми
    1. ?
    Гіпероніми
    Гіпоніми
    1. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів
    1. Російська|]] (ru)

    Джерела

    [ред.]