Перейти до вмісту

спричинник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. спричи́нник спричи́нники
Р. спричи́нника спричи́нників
Д. спричи́нникові
спричи́ннику
спричи́нникам
З. спричи́нника спричи́нників
Ор. спричи́нником спричи́нниками
М. спричи́нникові, спричи́ннику спричи́нниках
Кл. спричи́ннику спричи́нники

спри-чи́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: с-при-; корінь: -чин-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто спричиняє щось. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Сенатська збройна підкомісія, яка просліджує присуд американського військового суду над спричинниками масового мордування американських вояків і цивільного бельгійського населення націстамн в Малмеді в 1944 p. Джерело — www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1949/Svoboda-1949-092.pdf.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]