спричинник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | спричи́нник | спричи́нники |
| Р. | спричи́нника | спричи́нників |
| Д. | спричи́нникові спричи́ннику |
спричи́нникам |
| З. | спричи́нника | спричи́нників |
| Ор. | спричи́нником | спричи́нниками |
| М. | спричи́нникові, спричи́ннику | спричи́нниках |
| Кл. | спричи́ннику | спричи́нники |
спри-чи́н-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікси: с-при-; корінь: -чин-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто спричиняє щось. [≈ 1][▲ 1] ◆ Сенатська збройна підкомісія, яка просліджує присуд американського військового суду над спричинниками масового мордування американських вояків і цивільного бельгійського населення націстамн в Малмеді в 1944 p. Джерело — www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1949/Svoboda-1949-092.pdf.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3a
- Українські слова з префіксом с-
- Українські слова з префіксом при-
- Українські слова з суфіксом -ник
- Українські слова морфемної будови слова pr-pr-R-s
- Слова з 10 букв/uk
- Людина/uk
- Агентиви/uk
- Причина/uk