строїти

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

стро́їти I[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я стро́ю стро́яв стро́ятиму  —
Ти стро́єш стро́яв
стро́яла
стро́ятимеш стро́й
Він
Вона
Воно
стро́є стро́яв
стро́яла
стро́яло
стро́ятиме  —
Ми стро́єм(о) стро́яли стро́ятимем(о) стро́ймо
Ви стро́єте стро́яли стро́йте
Вони стро́ють стро́яли стро́ятимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. стро́ючи
Дієприсл. мин. ч. стро́явши
Пас. дієприкм. теп. ч. стро́яний
Безособова форма стро́яно

стро́·ї-ти

Дієслово недоконаного виду, дієвідміна 4a.

Корінь: -строj-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

[1]

Значення[ред.]

  1. ставити людей в ряди, шеренги [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ В одній клясі один із учителів у фраку рецитує свою деклямацію. В другій клясі строять музичні інструменти. Уляна Кравченко, «Спогади учительки», 1887 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Оглянулась [Неллі], а на порозі мати Петруся. Стоїть і не зводить очей з сина, що строїть скрипку. Мирослав Ірчан, «Надії», 1926 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) * образно ◆ Ви [М. В. Лисенко] строїли струни серця нашого на високий лад, — і тепер — чуєте всенародний акорд, що звучить на Вкраїні?! М. М. Коцюбинський, Привітання від Чернігівського музично-драматичного гуртка з нагоди 35-річчя творчої діяльності М. В. Лисенка, 1903 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  3. розм., рідк. те ж саме, що будувати [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Строїли [люди] монастирі, костьоли, а душі свої губили у тяжких гріхах. Олекса Стороженко, «Голка», 1902 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Строю я будинок // Із сухих дощок, // Міцно забиваю // Молотком гвіздок. Я. І. Щоголів, «Будинок», 1877 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  4. організовувати, влаштовувати, налагоджувати, належно впорядковувати що-небудь [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Нагайкою вчив [Петро І] строїть // Жінкам вечерниці // І […] кроїть запаски й спідниці. П. П. Гулак-Артемовський, «Нагайка», 16 (29) жовтня 1852 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  5. одягати, наряджати [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Мати дає волю дочці […], вбирає і строїть її по своїй спромозі, «щоб не встид їй було показатися між люди». І. Я. Франко, «Жіноча неволя в руських піснях народних», 1883 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

ставити людей в ряди, шеренги
надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю
будувати
організовувати, влаштовувати, налагоджувати, належно впорядковувати що-небудь
одягати, наряджати

Джерела[ред.]

стро́їти II[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я стро́їв стро́ю  —
Ти стро́єш стро́їв
стро́їла
стро́їш стрі́й
Він
Вона
Воно
стро́їв
стро́їла
стро́їло
стро́їть  —
Ми стро́їли стро́їмо стрі́ймо
Ви стро́їли стрі́йте
Вони стро́ять стро́їли стро́ять  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. стро́ївши
Дієприкм. пас. мин. ч. стро́єний
Безособова форма стро́єно

стро́·ї-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово недоконаного виду — стро́ювати.

Префікс: с-; корінь: -троj-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. з'єднати по три [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Джерела[ред.]

строї́ти[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я строї́в стро́ю́  —
Ти строї́в
строї́ла
стро́їш строї
Він
Вона
Воно
строї́в
строї́ла
строї́ло
стро́їть  —
Ми строї́ли стро́їм( -имо́) строї́м( -імо́)
Ви строї́ли строїте
Вони строї́ли стро́я́ть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. [[{{{3}}}ілний|{{{3}}}і́лний]]
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч. строи́вши
Безособова форма

стро·ї́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -строj-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. те ж саме, що струїти [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Джерела[ред.]