ряд
Матеріал з Вікісловника
Зміст
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
ря́д
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: -ряд-
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- сукупність однорідних предметів або живих істот, що знаходяться один біля одного, одне за одним; гряда ◆ немає прикладів застосування.
- стрій, вишикуваний в одну лінію; шеренга. ◆ немає прикладів застосування.
- те ж саме, що лава ◆ немає прикладів застосування.
- місця для сидіння (в театрі, кіно тощо); люди, які сидять на таких місцях. ◆ немає прикладів застосування.
- тільки мн. Коло осіб зі спільними інтересами. ◆ немає прикладів застосування.
- тільки одн. Певна кількість чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
- спец. група, категорія, розряд в якому-небудь поділі предметів, явищ і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- хім. сукупність речовин, що мають спільні властивості. ◆ ароматичний ряд
- матем. сукупність величин у певній послідовності. ◆ тригонометричний ряд
- прилавки на ринку, призначені для продажу однорідних товарів. ◆ молочний ряд
- заст. угода, договір. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
- в пе́ршім ряду́
- в ряду́
- зімкну́ти ряди́
- змика́ти ряди́
- ряд по рядо́чку
- ряд у ряд
- става́ти в оди́н ряд
- става́ти в ряд
- ста́ти в оди́н ряд
- ста́ти в ряд
- стоя́ти в одно́му ряду́
- у пе́рших ряда́х
- у три ряди́
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: рядок, порядок, рядило, рядитель, безпорядщина, відрядження, відрядник, відрядність, зряд, заряд, зарядка, зарядник, знаряд, знаряддя, нарадя, наряддя, опорядження, переряжка, уряд, урядник, урядовець
- прикметники: рядовий, рядковий, рядний
- дієслова: рядувати, виряджати, зрядити, заряджати, порядкувати
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
Література[ред.]
- Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.
- Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — . — ISBN 966-00-0816-3.Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.
Посилання[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Им. | ря́д | ряды́ |
| Род. | ря́да | рядо́в |
| Д. | ря́ду | ряда́м |
| Вин. | ря́д | ряды́ |
| Твор. | ря́дом | ряда́ми |
| Предл. | ря́де | ряда́х |
| М. | в ряду́ | - |
ряд
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1c.
Корінь: -ряд-
Вимова[ред.]
МФА: [rʲæt] (одн.), [rʲɪˈdɨ] (мн.)
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ряд (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ?
