ряд

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	ря́д	ряди́	ряди́
Р.	ряду́	ряді́в	ряді́в
Д.	ряду́ рядо́ві	ряда́м	—
З.	ря́д	ряди́	ряди́
Ор.	рядо́м	ряда́ми	—
М.	ряді́ рядо́ві ряду́	ряда́х	—
Кл.	ря́де*	ряди́*	—

ря́д

Іменник, неістота, чоловічий рід (парадигма відмінювання 1 ФкФ; тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ряд-.

Вимова

• • МФА: одн. [ˈrʲɑd], мн. [rʲɐˈdɪ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1]

[1]

Ряд

Ряд

[1]

[1]

Ряд

[2]

[4]

Ряд

[10]

[10]

Ряд

візуальний ряд

Значення

1. сукупність однорідних предметів або живих істот, що знаходяться один біля одного, одне за одним; гряда. ◆ немає прикладів застосування.
2. стрій, вишикуваний в одну лінію; шеренга. ◆ немає прикладів застосування.
3. те ж саме, що лава. ◆ немає прикладів застосування.
4. місця для сидіння (в театрі, кіно тощо); люди, які сидять на таких місцях. ◆ немає прикладів застосування.
5. тільки мн. коло осіб зі спільними інтересами. ◆ немає прикладів застосування.
6. тільки одн. певна кількість чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
7. спец. група, категорія, розряд в якому-небудь поділі предметів, явищ і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
8. *хім. сукупність речовин, що мають спільні властивості. ◆ ароматичний ряд
9. *матем. сукупність величин у певній послідовності. ◆ тригонометричний ряд
10. прилавки на ринку, призначені для продажу однорідних товарів. ◆ молочний ряд
11. заст. угода, договір. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• в пе́ршім ряду́
• в ряду́
• зімкну́ти ряди́
• змика́ти ряди́
• ряд по рядо́чку
• ряд у ряд
• става́ти в оди́н ряд
• става́ти в ряд
• ста́ти в оди́н ряд
• ста́ти в ряд
• стоя́ти в одно́му ряду́
• у пе́рших ряда́х
• у три ряди́

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: рядок, рядовка, порядок, рядило, рядитель, безпорядщина, відрядження, відрядник, відрядність, зряд, заряд, зарядка, зарядник, знаряд, знаряддя, нарадя, наряддя, опорядження, переряжка, уряд, урядник, урядовець прикметники: рядовий, рядковий, рядний дієслова: рядувати, виряджати, зрядити, заряджати, порядкувати

Етимологія

Від ??

Переклад

сукупність однорідних предметів або живих істот, що знаходяться один біля одного, одне за одним; гряда
Англійськаen: row (en), line (en) Білоруськаbe: рад чол. Російськаru: ряд (ru) чол.

стрій, вишикуваний в одну лінію; шеренга
Англійськаen: rank (en)

лава

місця для сидіння

коло осіб зі спільними інтересами

певна кількість чого-небудь
Англійськаen: a number (en) of, several (en), sequence (en), series (en)

група, категорія, розряд в якому-небудь поділі предметів, явищ і т. ін.
Англійськаen: set (en)

сукупність речовин, що мають спільні властивості

сукупність величин у певній послідовності
Англійськаen: sequence (en), series (en), (phonetics) degree of frontness or backness (of a vowel) голосни́й пере́днього ря́ду ― front vowel (en) (literally, “vowel of front degree”)

прилавки на ринку, призначені для продажу однорідних товарів

угода, договір
Англійськаen: contract (en), agreement (en)

Література

• Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.
• Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — . — ISBN 966-00-0816-3.Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.

Посилання

• Український лінгвістичний портал

Джерела

• Словник УЛІФ: ряд

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	ря́д	ряды́
Р.	ря́да	рядо́в
Д.	ря́ду	ряда́м
З.	ря́д	ряды́
О.	ря́дом	ряда́ми
П.
М.	ря́де	—

ряд

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1c.

Корінь: -ряд-.

Вимова

• • МФА: одн. [rʲæt], мн. [rʲɪˈdɨ]

Семантичні властивості

Значення

1. ряд (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: рядок прикметники: рядовой дієслова: рядить

Етимологія

Від ?