тарілка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	тарі́лка	тарі́лки
Р.	тарі́лки	тарі́лок
Д.	тарі́лці	тарі́лкам
З.	тарі́лку	тарі́лки
Ор.	тарі́лкою	тарі́лками
М.	тарі́лці	тарі́лках
Кл.	тарі́лко*	тарі́лки*

та-рі́л-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -таріл-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [tɐˈrʲilkɐ] (одн.), [tɐˈrʲilke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1]

[1]

Значення

1. кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. ◆ немає прикладів застосування.
2. муз. ударний музичний інструмент у вигляді тонкого металевого диска, по якому вдаряють паличкою або щіточками, або (мн.) два тонких металевих диски, які вдаряють один об другий. ◆ немає прикладів застосування.
3. назва якої-небудь деталі, що має форму плескатого диска. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: таріль прикметники: тарільчастий

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Німецькаde: Teller (de) Польськаpl: talerz (pl) чол.

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: тарілка