тирлич

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. тирли́ч  —
Р. тирличу́  —
Д. тирличе́ві
тирличу́
 —
З. тирли́ч  —
Ор. тирличе́м  —
М. тирличі́
тирличу́
 —
Кл. тирличу́*  —

тир-ли́ч

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -тирлич-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

.

Значення[ред.]

  1. бот. рід рослин сімейства Тирличних з синіми, голубими чи жовтими квітками. Застосовуюється у медицині та при виготовленні горілчаних виробів. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ У давнину тирлич вважався лікувальною рослиною. (з нар. уст) ◆ Могутнім оберегом вважалась квітка тирличу, яка, за народними віруваннями, відганяла нечисту силу «Дидактичні матеріали для уроків української мови (диктанти, перекази, аудіювання, читання мовчки)», Долина, 2017 Джерело — https://academia.in.ua/sites/default/files/library/books/Zbirnyk_ukr_mova.pdf.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття
Commons
Вікісховище має мультимедіа-дані стосовно:
  1. «Биологический энциклопедический словарь.» Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986.
  2. Большой толковый словарь русского языка. 1 е изд е: СПб.: Норинт. С. А. Кузнецов. 1998