тирлич

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. тирли́ч
Р. тирли́ча
Д. тирли́чу́
тирли́че́ві
З. тирли́ч
Ор. тирли́че́м
М. тирли́чі́
тирли́чу́
Кл. тирли́чу*

тир-ли́ч

Іменник чоловічого роду, відмінювання 4f.


Корінь: -тирлич-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

.
  1. рід рослин сімейства тирличних з синіми, голубими чи жовтими квітками. Застосовуюється у медицині та при виготовленні горілчаних виробів. ◆ У давнину тирлич вважався лікувальною рослиною. (з нар. уст)

Синоніми[ред.]

  1. амарель, генціана, певцеданум, болічник, свічник, товстуха

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття
Commons
Вікісховище має мультимедіа-дані стосовно:
  1. «Биологический энциклопедический словарь.» Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986.
  2. Большой толковый словарь русского языка. 1 е изд е: СПб.: Норинт. С. А. Кузнецов. 1998