Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
тюрма́
|
тюрми́
|
| Р.
|
тюрми́
|
тю́рем
|
| Д.
|
тюрмі́
|
тюрма́м
|
| З.
|
тюрму́
|
тюрми́
|
| Ор.
|
тюрмо́ю
|
тюрма́ми
|
| М.
|
тюрмі́
|
тюрма́х
|
| Кл.
|
тюрмо́*
|
тюрми́*
|
тюр-ма́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -тюрм-; закінчення: -а.
- МФА : [tʲʊrˈmɑ] (одн.), [tʲʊrˈmɪ] (мн.)
Семантичні властивості
[ред.]- місце ув'язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством.
- перен. місце, проживаючи в якому, хтось зазнає утисків, гноблення.
- в'язниця, темниця, острог
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Від Шаблон:етимологія:тюрма
