Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
тюрма́
|
тюрми́
|
| Р.
|
тюрми́
|
тю́рем
|
| Д.
|
тюрмі́
|
тюрма́м
|
| З.
|
тюрму́
|
тюрми́
|
| Ор.
|
тюрмо́ю
|
тюрма́ми
|
| М.
|
тюрмі́
|
тюрма́х
|
| Кл.
|
тюрмо́*
|
тюрми́*
|
тюр-ма́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -тюрм-; закінчення: -а.
- МФА : [tʲʊrˈmɑ] (одн.), [tʲʊrˈmɪ] (мн.)
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- місце ув'язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством.
- перен. місце, проживаючи в якому, хтось зазнає утисків, гноблення.
Синоніми[ред.]
- в'язниця, темниця, острог
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від Шаблон:етимологія:тюрма
Переклад[ред.]
Джерела[ред.]
