характер

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

{{імен uk 1a m una (7 О)|склади=ха-ра́к-тер|хара́ктер}

Корінь: -характер-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляються в поведінці й діяльності; вдача. ◆ немає прикладів застосування.
  2. загальна позитивна або негативна оцінка індивідуальних особливостей людини. ◆ немає прикладів застосування.
  3. людина як носій певної сукупності стійких психічних властивостей. ◆ немає прикладів застосування.
  4. твердість, сила волі, наполегливість у досягненні чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
  5. сукупність визначальних властивостей, ознак якого-небудь предмета, фізичного або психічного явища, його типові риси. ◆ немає прикладів застосування.
  6. у літературі, сценічному мистецтві — художній образ, в якому втілено типові риси якої-небудь групи людей; тип. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. вдача
  2. тип

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від д.-грец. χαρακτήρ «риса, знак, прикмета» (поч. «чеканщик»?), з χαράσσω «дряпаю, мечу, клеймлю», затим — в абстрактних значеннях. Шаблон:лат

Переклад[ред.]

сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляються в поведінці й діяльності
загальна позитивна або негативна оцінка індивідуальних особливостей людини
людина як носій певної сукупності стійких психічних властивостей
твердість, сила волі, наполегливість у досягненні чого-небудь
сукупність визначальних властивостей, ознак якого-небудь предмета
художній образ, в якому втілено типові риси якої-небудь групи людей

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. хара́ктер хара́ктеры
Р. хара́ктера хара́ктеров
Д. хара́ктеру хара́ктерам
З. хара́ктер хара́ктеры
О. хара́ктером хара́ктерами
П. хара́ктере хара́ктерах

ха-ра́к-тер

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -характер-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. характер (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]