Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
хло́пець
|
хло́пці
|
| Р.
|
хло́пця
|
хло́пців
|
| Д.
|
хло́пцю
хло́пцеві
|
хло́пцям
|
| З.
|
хло́пця
|
хло́пців
|
| Ор.
|
хло́пцем
|
хло́пцями
|
| М.
|
хло́пці
хло́пцеві
хло́пцю
|
хло́пцях
|
| Кл.
|
хло́пцю
|
хло́пці
|
хло́-пець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -хлоп-; суфікс: -ець.
Семантичні властивості[ред.]
Хлопець
Значення[ред.]
- хлопчик, підліток (12-16 років). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- юнак, молодий чоловік. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Еней був парубок моторний, і хлопець хоть куди козак (І. Котляревський)
- син, дитина. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]
- парубок, холостяк. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4]
- слуга-підліток. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5]
- поводир (сліпого). [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6]
- малюк, жовторотий (лайливе). [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Джерела[ред.]
