син

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	си́н	сини́
Р.	си́на	сині́в
Д.	си́нові си́ну	сина́м
З.	си́н	сині́в
Ор.	си́ном	сина́ми
М.	си́нові си́ні	сина́х
Кл.	си́ну	сини́

си́н

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1с за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -син-.

Вимова

• МФА : [ˈsˈɪn] (одн.), [seˈnɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. особа чоловічої статі стосовно своїх батьків. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. ласкаве звертання батьків до сина [1]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

(др. сынъ) походить від прасл. *synъ, яке, в свою чергу, є похідним від п.-і.є. *suHnús. Первісне значення праіндоєвропейського слова відновлюють як «народжений» (пор. д.-інд. sū́tē (sāuti), sūуаtē (sūyati), savati — «народжує», «приводить на світ», sū́tiṣ — «народження», sū́tuṣ — «вагітність», авест. hunāmi — «народжую», ірл. suth — «народження», «плід»). Зі слов'янським «син» («сын», «syn») споріднені лит. sūnùs, дав.-прусськ. souns, готськ. sunus, д.-в.-нім. sunu, нім. Sohn, англ. son, дав.-гр. υἱύς, тохар. А sе, тохар. В sоуä, дав.-інд. sūnúṣ.

Переклад

Список перекладів

Івритhe: בן (ben) Ідоіio: filio; filiulo Інгуськаinh: воӀ Індонезійськаid: putera Інтерлінгвашia: filio Інуктитутiu: irniq Ірландськаga: mac Ісландськаis: sonur Іспанськаes: hijo чол. Італійськаit: figlio Їдишyi: זון (zun) Абазинськаabq: па Абхазькаab: аҧа Аварськаav: вас Адигейськаady: къо Азербайджанськаaz: oğul Аймарськаay: yuqa Алабамськаakz: ochòosi; impasàali Албанськаsq: bir Алтайськаalt: уул Англійськаen: son Арабськаar: ولد (walad); إبن (ibn) Арамейськаarc (сир.): ܒܪܘܢܐ (brūnā) Ассамськаasm: পুত (put) Астурійськаast: fíu Африкаансaf: seun Бамбараbm: denkɛ Баскськаeu: seme Башкирськаba: ул Бенгальськаbn: ছেলে (čʰele); পুত্র (putrô) Болгарськаbg: син чол. Боснійськаbs: sin Бретонськаbr: mab Бурятськаbua: хүбүүн Білоруськаbe: сын Валлонськаwa: fi Валлійськаcy: mab Вепськаvep: poig Верхньолужицькаhsb: syn Волапюкшvo: son Волофwo: doom ju góor Вірменськаhy: որդի (voɾtʰi); տղա (tġa) В’єтнамськаvi: con trai Гавайськаhaw: keiki kāne Гагаузькаgag: ool Галісійськаgl: fillo чол. Гаїтянськаht: fis Гельськаgd: mac Генуезькаze: figgio Готська†got: sunus Гренландськаkl: erneq Грецькаel: γιός (γιος) Грузинськаka: ვაჟიშვილი (važišvili) Гуараніgn: memby Гуджаратіgu: પુત્ર (putra) Гіндіhi: बेटा (beṭā) Давньогрецька†grc: υἱός чол. Данськаda: søn Даргінськаdar: урши; дурхӀя Дариprs: پسر (pesar) Дівехіdv (мальдівська): ފިރިހެން ދަރިފުޅު (firihen darifuḷu) Евеewe: viŋutsu Евенкійськаevn: омолги; хутэ Евенськаeve: хут; няруд Ерзянськаmyv: цёра Есперантошeo: filo Естонськаet: poeg Зазакіzza: laj Зулуzu: indodana Йорубаyo: o̩mo̩kùnrin; o̩mo̩-ilé Кабардино-черкеськаkbd: къуэ Казаськаkk: ұл Калмицькаxal: көвүн Каннадаkn: ಮಗ (maga) Карачаєво-балкарськаkrc: улан Карельськаkrl: poigu Каталанськаca: fill Кашубськаcsb: òtrok; syn Кечуаqu: churi Киргизькаky: уулуу Китайська (спрощ.): 儿子 (érzi) Китайська (традиц.): 兒子; 子 (zi) Комі-пермяцькаkoi: пи Конканіkok: पूतु (pūtu) Корейськаko: 아들 (adeul) Корнськаkw: mab Корсиканськаco: figliu Косаxh: unyana Кримськотатарськаcrh: oğul; evlât Кумицькаkum: улан Курдськаku: kur; gede; law; соранск.: کور (kur) Лакськаlbe: арс Лаоськаlo: ລູກຊາຍ (lūksāy) Латинськаla: filius чол., natus жін. Латиськаlv: dēls Лезгінськаlez: хва; гада Литовськаlt: sūnus Ломбардськаlmo: fioeu Люксембурзькаlb: Jong Лімбурзькаli: zoean Македонськаmk: син чол. Малайськаms: anak laki-laki Малаяламml: പുത്രന് (putran) Мальтійськаmt: iben Маоріmi: tama Марійськаchm: эрге Масайськаmas: einoto Менськаgv: mac Мокшанськаmdf: цёра Молдавськаmo: фиу Монгольськаmn: хүү Навахоnv: -ghe’ (отца); -yáázh (матери) Нанайськаgld: хусэ пиктэ; пиктэ Науатльnah: oquichconetl Неаполітано-калабрійськаnap: figlio чол.; figliulo Ненецькаyrk: ню Нижньолужицькаdsb: syn Нижньосаксонськаnds: Söhn Новіальшnov: filie Норвезькаno: sønn Нідерландськаnl: zoon Німецькаde: Sohn чол. -(e)s, Söhne Окситанськаoc: filh Осетинськаos: фырт Паліpi: पुत्त (putta) чол. Панджабіpa: ਪੁੱਤ (putt); ਪੁੱਤਰ (puttar) Пап’яментуpap: yiu homber Перськаfa: پسر (pesar) Польськаpl: syn Португальськаpt: filho Пуштуps: زوي (zūy) Північносаамськаse: bárdni П’ємонтськаpms: fieul Рапануйськаrap: haηu Російськаru: сын чол. Румунськаro: fiu Саамська (кільдінська)sjd: алльк Санскритsa: सूनुः (sūnuḥ); पुत्रः (putraḥ) Сардинськаsc: figiu Сербськаsr (лат.): sin чол. Сефардськаlad: איז'ו (ijo) Синдхіsd: پٽ (puṫu) Сицилійськаscn: figghiu Словацькаsk: syn Словенськаsl: sin Сомалійськаso: wiil Сранан-тонгоsrn: manpikin Суахіліsw: mwana Сілезькаszl: syn чол. Табасаранськаtab: бай Таджицькаtg: писар Тайськаth: ลูกชาย (lūkčʰāy) Тамільськаta: மகன் (makaṉ) Татарськаtt (кир.): ул Татськаttt: кук Таїтянськаty: tamaiti Телугуte: కొడుకు (koḍuku); కుమారుడు (kumāruḍu) Тсванаtn: morwa Тувинськаtyv: оол; оглу Турецькаtr: oğul Туркменськаtk: ogul Угорськаhu: fiú Удмуртськаudm: пи Узбецькаuz: oʻgʻil Уйгурськаug: ئوغۇل (oghul; оғул) Урдуur: بیٹا (beṫā) Фарерськаfo: sonur Французькаfr: fils чол. Фризькаfy: soan Фріульськаfur: fi Фінськаfi: poika Хакаськаkjh: оол Хаусаha: ɗa Хорватськаhr: sin Циганськаrom: чаво Чеськаcs: syn Чеченськаce: кӀант; воӀ Чуваськаcv: ывăл Шведськаsv: son Шерпськаxsr: पुजुङ (pužuṅ) Шорськаcjs: оғлу, оол Шотландськаsco: son Юкатецькаyua: aal; paal Якутськаsah: уол; уол оҕо Японськаja: 息子 (むすこ; musuko)

Джерела

• Словник УЛІФ: син

Болгарська

Морфосинтаксичні ознаки

син

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. син (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від (др. сынъ) походить від прасл. *synъ, яке, в свою чергу, є похідним від п.-і.є. *suHnús. Первісне значення праіндоєвропейського слова відновлюють як «народжений» (пор. д.-інд. sū́tē (sāuti), sūуаtē (sūyati), savati — «народжує», «приводить на світ», sū́tiṣ — «народження», sū́tuṣ — «вагітність», авест. hunāmi — «народжую», ірл. suth — «народження», «плід»). Зі слов'янським «син» («сын», «syn») споріднені лит. sūnùs, дав.-прусськ. souns, готськ. sunus, д.-в.-нім. sunu, нім. Sohn, англ. son, дав.-гр. υἱύς, тохар. А sе, тохар. В sоуä, дав.-інд. sūnúṣ.

Македонська

Морфосинтаксичні ознаки

син

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. син (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від (др. сынъ) походить від прасл. *synъ, яке, в свою чергу, є похідним від п.-і.є. *suHnús. Первісне значення праіндоєвропейського слова відновлюють як «народжений» (пор. д.-інд. sū́tē (sāuti), sūуаtē (sūyati), savati — «народжує», «приводить на світ», sū́tiṣ — «народження», sū́tuṣ — «вагітність», авест. hunāmi — «народжую», ірл. suth — «народження», «плід»). Зі слов'янським «син» («сын», «syn») споріднені лит. sūnùs, дав.-прусськ. souns, готськ. sunus, д.-в.-нім. sunu, нім. Sohn, англ. son, дав.-гр. υἱύς, тохар. А sе, тохар. В sоуä, дав.-інд. sūnúṣ.

Сербська

Морфосинтаксичні ознаки

син

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. син (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від (др. сынъ) походить від прасл. *synъ, яке, в свою чергу, є похідним від п.-і.є. *suHnús. Первісне значення праіндоєвропейського слова відновлюють як «народжений» (пор. д.-інд. sū́tē (sāuti), sūуаtē (sūyati), savati — «народжує», «приводить на світ», sū́tiṣ — «народження», sū́tuṣ — «вагітність», авест. hunāmi — «народжую», ірл. suth — «народження», «плід»). Зі слов'янським «син» («сын», «syn») споріднені лит. sūnùs, дав.-прусськ. souns, готськ. sunus, д.-в.-нім. sunu, нім. Sohn, англ. son, дав.-гр. υἱύς, тохар. А sе, тохар. В sоуä, дав.-інд. sūnúṣ.