цуґ
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | цу́ґ | цу́ґи |
Р. | цу́ґа | цу́ґів |
Д. | цу́ґові цу́ґу |
цу́ґам |
З. | цу́ґ | цу́ґи |
Ор. | цу́ґом | цу́ґами |
М. | на/у цу́ґу | на/у цу́ґах |
Кл. | цу́ґу* | цу́ґи* |
цуґ
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -цуґ-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈt͡sˈuɡ] (одн.), [ˈt͡suɡe] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- муз. висувне коліно духового музичного інструмента: тромбона, призначене для змінювання висоти звука. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |