установа
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | устано́ва | устано́ви |
Р. | устано́ви | устано́в |
Д. | устано́ві | устано́вам |
З. | устано́ву | устано́ви |
Ор. | устано́вою | устано́вами |
М. | устано́ві | устано́вах |
Кл. | устано́во* | устано́ви* |
уста-но́-ва
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА : [ʊstɐˈnɔu̯ɐ] (одн.), [ʊstɐˈnɔu̯e] (мн.)
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- організація (з певним штатом службовців і адміністрацією), що відає якою-небудь галуззю (галузями) народного господарства, торгівлі, культури, науки і працює в цій галузі (галузях) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- будинок, приміщення, де розташована така організація; місце роботи кого-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм. умова, домовленість ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- заст. закон, правило ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Установа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Відсутні дані про будову слова/uk
- Озвучені на Вікісховищі
- Сторінки без прикладів ужитку
- Розмовні вирази/uk
- Застарілі вирази/uk
- Слова з 8 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Організації/uk
- Приміщення/uk
- Будинки/uk
- Закони/uk