Перейти до вмісту

установа

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. устано́ва устано́ви
Р. устано́ви устано́в
Д. устано́ві устано́вам
З. устано́ву устано́ви
Ор. устано́вою устано́вами
М. устано́ві устано́вах
Кл. устано́во* устано́ви*

уста-но́-ва

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова

[ред.]
  • МФА : [ʊstɐˈnɔu̯ɐ] (одн.), [ʊstɐˈnɔu̯e] (мн.)

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. організація (з певним штатом службовців і адміністрацією), що відає якою-небудь галуззю (галузями) народного господарства, торгівлі, культури, науки і працює в цій галузі (галузях) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. будинок, приміщення, де розташована така організація; місце роботи кого-небудь [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. розм. умова, домовленість [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. заст. закон, правило [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від д. установлювати, з у- + становити, далі від psl. *stanъ (рос. стан, словен. stán, ст.-слов. станъ), пов'язаного з psl. *stati «стати». Вважається спорідненим з давньоіндійським sthānam («місце, місцеперебування»), авест. sthāna, д.-перс. sthāna «стойка, місце, стійло», sog. *astan ('st'n) «місце», ōstān ('wst'n) «основа; поселення», перс. sitān, звідки походить компонент -stan, осет. -ston «місце, вмістилище», країна, осет. stonwat «стоянка», осет. staw «поперек, круп», осет. astæw «поперек, талія», лат. *stanō (у формі dēstino «стверджую, зміцнюю, прикріплюю; визначаю». (порівняй зі лат. status)), що продовжують ine. st(h)ā- «стояти», ускладнене суфіксальним -n-; лит. stónas «стан (життєвий)» вважається запозиченням із слов'янських мов.[1]


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]
  1. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.