чепурити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я чепурю́ чепури́в чепури́тиму  —
Ти чепури́ш чепури́в
чепури́ла
чепури́тимеш чепури́
Він
Вона
Воно
чепури́ть чепури́в
чепури́ла
чепури́ло
чепури́тиме  —
Ми чепури́м (чепуримо́) чепури́ли чепури́тимем(о) чепурі́м(о)
Ви чепурите́ чепури́ли чепурі́ть
Вони  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. чепурячи́
Дієприсл. мин. ч. чепури́вши
Безособова форма

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b. Відповідне дієслово доконаного виду — причепурити.

Корінь: -чепур-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що прикрашати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]