шевцювати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я шевцю́ю шевцюва́в шевцюва́тиму  —
Ти шевцю́єш шевцюва́в
шевцюва́ла
шевцюва́тимеш шевцю́й
Він
Вона
Воно
шевцю́є шевцюва́в
шевцюва́ла
шевцюва́ло
шевцюва́тиме  —
Ми шевцю́єм(о) шевцюва́ли шевцюва́тимем(о) шевцю́ймо
Ви шевцю́єте шевцюва́ли шевцюва́тимете шевцю́йте
Вони шевцю́ють шевцюва́ли шевцюва́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. шевцю́ючи
Дієприсл. мин. ч. шевцюва́вши
Безособова форма

шев-цю-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -шев-; суфікси: -юва; дієслівне закінчення: -ти [Полюга, 2009].

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. займатися шевством, шити або лагодити взуття [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ До Заріччя він прибився колись із дружиною, жив з бондарства та теслярства, часом шевцював. Ю. І. Яновський, «Степова комуна» // «Київські оповідання», 1948 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆  — Вчився я замолоду шевцювати. Ю. О. Збанацький, «Єдина», 1959 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]