Junge
Німецька[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Ном. | Junge | Jungen |
| Ген. | Jungen | Jungen |
| Дат. | Jungen | Jungen |
| Ак. | Jungen | Jungen |
Ju-nge
Іменник чоловічого роду, відмінювання n n n.
Корінь: -Jung- ; закінчення: -e
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [ˈjʊŋə], мн. [ˈjʊŋən]
прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- хлопець [≈ 1][≠ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??