Junge

Німецька

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	одн.	мн.
Ном.	Junge	Jungen
Ген.	Jungen	Jungen
Дат.	Jungen	Jungen
Ак.	Jungen	Jungen

Ju-nge

Іменник чоловічого роду, відмінювання n n n.

Корінь: -Jung- ; закінчення: -e

Вимова

• • МФА: одн. [ˈjʊŋə], мн. [ˈjʊŋən]
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. хлопець ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: Jüngling прикметники: jung

Етимологія

Від ??