Перейти до вмісту

вогонь

Неперевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. вого́нь вогні́
Р. вогню́ вогні́в
Д. вогне́ві
вогню́
вогня́м
З. вого́нь вогні́
Ор. вогне́м вогня́ми
М. вогні́, вогню́ вогня́х
Кл. вогню́* вогні́*

во-гонь

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вогонь-.

Вимова

[ред.]
    • МФА: одн. [wɔɦɔnʲ], мн. [woˈɦnʲi]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ У великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно. М. М. Коцюбинський
Синоніми
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]