гармонія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | гармо́нія | гармо́нії |
| Р. | гармо́нії | гармо́ній |
| Д. | гармо́нії | гармо́ніям |
| З. | гармо́нію | гармо́нії |
| Ор. | гармо́нією | гармо́ніями |
| М. | гармо́нії | гармо́ніях |
| Кл. | гармо́ніє* | гармо́нії* |
гар-мо́-ні-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -гармон-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- взаємна відповідність якостей. ◆ немає прикладів застосування.
- приємне для слуху звучання. ◆ немає прикладів застосування.
- муз. гармонійне поєднання звуків. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі форми:
- іменники: гармонізація, гармонізування, гармонічність, гармонійність
- прикметники: гармонічний, гармонійний
- дієслова: гармоніювати, гармонізувати
- прислівники: гармонічно, гармонійно
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| взаємна відповідність якостей | |
| |
| приємне для слуху звучання | |
| гармонійне поєднання звуків | |
