кий

Див. також Кий.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ки́й	ки́ї
Р.	ки́ю	ки́їв
Д.	ки́єві ки́ю	ки́ям
З.	ки́й	ки́ї
Ор.	ки́єм	ки́ями
М.	ки́ї ки́ю	ки́ях
Кл.	ки́ю*	ки́ї*

кий

Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кий-.

Вимова

• МФА : [ˈkˈɪi̯] (одн.), [ˈkɪji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1]

[]

Кий

[]

Значення

1. частина тонкого стовбура чи грубої гілки, відрізана від дерева й очищена від пагонів. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • палиця. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • удар палицею. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. довга пряма палиця для гри в більярд, один кінець якої тонший, а другий – грубший. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Кий прикметники: кийовий

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: кий

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??