переставати

Українська

переставати I

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	перестаю́	перестава́в	перестава́тиму	—
Ти	перестає́ш	перестава́в перестава́ла	перестава́тимеш	перестава́й
Він Вона Воно	перестає́	перестава́в перестава́ла перестава́ло	перестава́тиме	—
Ми	перестає́м (-ємо)	перестава́ли	перестава́тимем(о)	перестава́ймо
Ви	перестаєте	перестава́ли		перестава́йте
Вони	перестають	перестава́ли	перестава́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	перестаючи́
Дієприсл. мин. ч.	перестава́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Пас. дієприкм. мин.	*
Безособова форма	—

переставати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2b✕. Образование страдального причастия прош. вр. затруднительно.

Префікс: пере-; корінь: -ста-; суфікс: -ва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [perestɐˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. безос. до перестати. ◆ немає прикладів застосування.
2. припиняти робити щось, виконувати якусь дію, займатися чим-небудь або виходити з якого-небудь стану. ◆ немає прикладів застосування.
3. тільки док., наказ. сп. уживається для передавання наказу або прохання припинити яку-небудь дію (розмову, плач і т. ін.). ◆ немає прикладів застосування.
4. затихати (про звуки, утворювані якою-небудь дією). ◆ немає прикладів застосування.
5. припинятися (про дощ, сніг, вітер і т. ін.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

перестати

припиняти робити щось, виконувати якусь дію

уживається для передавання наказу або прохання припинити яку-небудь дію

затихати

припинятися

переставати II

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	перестаю́	перестава́в	перестава́тиму	—
Ти	перестає́ш	перестава́в перестава́ла	перестава́тимеш	перестава́й
Він Вона Воно	перестає́	перестава́в перестава́ла перестава́ло	перестава́тиме	—
Ми	перестає́м (-ємо)	перестава́ли	перестава́тимем(о)	перестава́ймо
Ви	перестаєте	перестава́ли		перестава́йте
Вони	перестають	перестава́ли	перестава́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	перестаючи́
Дієприсл. мин. ч.	перестава́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

переставати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2b.

Префікс: пере-; корінь: -став-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. перегороджувати дорогу кому-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: переставати
• Словник УЛІФ: переставати
• Переставати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.