сніг
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | сні́г | сніги́ |
Р. | снігу́ | снігі́в |
Д. | сніго́ві снігу́ |
сніга́м |
З. | сні́г | сніги́ |
Ор. | сніго́м | сніга́ми |
М. | снігу́ | сніга́х |
Кл. | снігу́ | сніги́ |
сніг
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сніг-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈsnˈiɦ] (одн.), [sʲnʲiˈɦɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- атмосферні опади у вигляді білих зіркоподібних кристалів чи пластівців, що становлять скупчення таких кристалів ◆ Йшов сніг
- суцільна маса таких опадів, що лежить на поверхні чого-небудь ◆ Штучний сніг
Синоніми[ред.]
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- опади
- —
Гіпоніми[ред.]
- сніжинка
- —
Холоніми[ред.]
- —
- —
Мероніми[ред.]
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |