сніг
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | сні́г | сніги́ |
| Р. | снігу́ | снігі́в |
| Д. | сніго́ві снігу́ |
сніга́м |
| З. | сні́г | сніги́ |
| Ор. | сніго́м | сніга́ми |
| М. | снігу́ | сніга́х |
| Кл. | снігу́ | сніги́ |
сніг
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сніг-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈsnˈiɦ] (одн.), [sʲnʲiˈɦɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- атмосферні опади у вигляді білих зіркоподібних кристалів чи пластівців, що становлять скупчення таких кристалів ◆ Йшов сніг
- суцільна маса таких опадів, що лежить на поверхні чого-небудь ◆ Штучний сніг
Синоніми[ред.]
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- опади
- —
Гіпоніми[ред.]
- сніжинка
- —
Холоніми[ред.]
- —
- —
Мероніми[ред.]
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
