призвичаюватися
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | призвича́ююся (-юсь) | призвича́ювався (-всь) | призвича́юватимуся призвича́юватимусь |
— |
Ти | призвича́юєшся | призвича́ювався (-всь) призвича́ювалася (-лась) | призвича́юватимешся | призвича́юйся призвича́юйсь |
Він Вона Воно |
призвича́юється | призвича́ювався (-всь) призвича́ювалася (-лась) призвича́ювалося (-лось) | призвича́юватиметься | — |
Ми | призвича́юємося (-ємось, -ємся) | призвича́ювалися | призвича́юватимемося (-мемось, -имемся) | призвича́юймося (-ймось) |
Ви | призвича́юєтеся (-тесь) | призвича́ювалися | призвича́юйтеся (-йтесь) | |
Вони | призвича́юються | призвича́ювалися (-лись) | призвича́юватимуться | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | призвича́юючись | |||
Дієприсл. мин. ч. | призвича́ювавшись | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
Безособова форма | — |
призвичаюватися (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Префікси: при-з-; корінь: -вич-; суфікси: -а-юва; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова
[ред.]- МФА : [prezʋeˈt͡ʃɑjʊu̯ɐtesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- починати сприймати що-небудь як звичне, ставитися до чогось, як до звичного. ◆ немає прикладів застосування.
- до кого. знайомитися з ким-небудь ближче, звикати до когось. [≈ 2][▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- cтавати готовим до сприйняття чогось несподіваного, небезпечного, неприємного і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- пристосовуватися до нових умов, обставин, освоюватися з чим-небудь. ◆ Я, на щастя, жодного дня не була в невістках, але щиро співчуваю тим, хто в молоді роки прийшов до чужої хати і чужих людей та змушений був призвичаюватися до нового побуту, звичаїв і традицій, а щонайгірше – до злої свекрухи. (з газети)
- виробляти в собі яку-небудь звичку. ◆ немає прикладів застосування.
- здобувати навички, вміння виконувати яку-небудь роботу, займатися якоюсь справою; навчатися чого-небудь. [≈ 6] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: призвичаюватися
- Призвичаюватися // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 2a
- Українські слова з префіксом при-
- Українські слова з префіксом з-
- Українські слова з суфіксом -а
- Українські слова з суфіксом -юва
- Українські слова з постфіксом -ся
- Українські слова морфемної будови слова pr-pr-R-s-s-f-pt
- Слова з 15 букв/uk
- Дієслова знайомства/uk
- Дієслова каузації емоцій/uk
- Дієслова адаптації/uk
- Дієслова каузації зміни/uk
- Дієслова каузації інтересу/uk
- Дієслова вміння/uk
- Дієслова вчення/uk
- Дієслова навчання/uk
- Дієслова роботи та праці/uk