Єсін
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Є́сін | Є́сіна | Є́сіни |
Р. | Є́сіна | Є́сіній | Є́сіних |
Д. | Є́сінові Є́сіну |
Є́сіній | Є́сіним |
З. | Є́сіна | Є́сіну | Є́сіних |
Ор. | Є́сіним | Є́сіною | Є́сіними |
М. | Є́сіну | Є́сіній | Є́сіних |
Кл. | Є́сіне | Є́сіна | Є́сіні |
Є́-сін
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Єс-; суфікс: -ін.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |