Бруєнко

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Брує́нко	Брує́нко	Брує́нки
Р.	Брує́нка	Брує́нко	Брує́нків
Д.	Брує́нкові Брує́нку	Брує́нко	Брує́нкам
З.	Брує́нка	Брує́нко	Брує́нків
Ор.	Брує́нком	Брує́нко	Брує́нками
М.	Брує́нкові Брує́нку	Брує́нко	Брує́нках
Кл.	Брує́нку	Брує́нко	Брує́нки

Бру-є́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Бру-; суфікс: -єнк; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Бруенко (ru) чол.