Білевич
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Біле́вич | Біле́вича | Біле́вичі |
Р. | Біле́вича | Біле́вичої | Біле́вичів |
Д. | Біле́вичові Біле́вичу |
Біле́вичій | Біле́вичам |
З. | Біле́вича | Біле́вичу | Біле́вичів |
Ор. | Біле́вичим | Біле́вичою | Біле́вичами |
М. | Біле́вичу | Біле́вичій | Біле́вичах |
Кл. | Біле́виче | Біле́вича | Біле́вичі |
Бі-ле́-вич
Іменник, істота (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Біл-; суфікси: -ев-ич.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |