Білевич

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Біле́вич	Біле́вича	Біле́вичі
Р.	Біле́вича	Біле́вичої	Біле́вичів
Д.	Біле́вичові Біле́вичу	Біле́вичій	Біле́вичам
З.	Біле́вича	Біле́вичу	Біле́вичів
Ор.	Біле́вичим	Біле́вичою	Біле́вичами
М.	Біле́вичу	Біле́вичій	Біле́вичах
Кл.	Біле́виче	Біле́вича	Біле́вичі

Бі-ле́-вич

Іменник, істота (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Біл-; суфікси: -ев-ич.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Белевич (ru) чол.