Білько

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Білько́	Білько́	Більки́
Р.	Білька́	Білько́	Бількі́в
Д.	Білько́ві Більку́	Білько́	Білька́м
З.	Білька́	Білько́	Бількі́в
Ор.	Білько́м	Білько́	Білька́ми
М.	Білько́ві Більку́	Білько́	Білька́х
Кл.	Більку́	Білько́	Більки́

Біль-ко́

Іменник, істота (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Біль-; суфікс: -к; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Bil'ko (en) Російськаru: Билько (ru) чол.