Біліченко

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Біліче́нко Біліче́нко Біліче́нки
Р. Біліче́нка Біліче́нко Біліче́нків
Д. Біліче́нкові
Біліче́нку		 Біліче́нко Біліче́нкам
З. Біліче́нка Біліче́нко Біліче́нків
Ор. Біліче́нком Біліче́нко Біліче́нками
М. Біліче́нкові
Біліче́нку		 Біліче́нко Біліче́нках
Кл. Біліче́нку Біліче́нко Біліче́нки

Бі-лі-че́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Біл-; суфікси: -іч-енк; закінчення: -о.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ —

Антоніми

  1. ↑ —

Гіпероніми

  1. ↑ прізвище

Гіпоніми

  1. ↑ —

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=Біліченко&oldid=501783