Бірюченко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Бірюче́нко | Бірюче́нко | Бірюче́нки |
Р. | Бірюче́нка | Бірюче́нко | Бірюче́нків |
Д. | Бірюче́нкові Бірюче́нку |
Бірюче́нко | Бірюче́нкам |
З. | Бірюче́нка | Бірюче́нко | Бірюче́нків |
Ор. | Бірюче́нком | Бірюче́нко | Бірюче́нками |
М. | Бірюче́нкові Бірюче́нку |
Бірюче́нко | Бірюче́нках |
Кл. | Бірюче́нку | Бірюче́нко | Бірюче́нки |
Бі-рю-че́н-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Бірюч-; суфікс: -енк; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|